Намисто

Жовте сонце яскраво нам світить над містом,
Я тобі подарую сріблясте намисто,
Я блукаю там, де люди, я шукаю де сісти,
Я не розмовляю з тобою навмисно.
Тихий вітер ледь торкає зелені крони,
На даху на моєму спочивають ворони,
Я збираю пожовкле затоптане листя,
Я не розмовляю з тобою навмисно.

Приспів:
Ла-ла-лам-дам-да-дам-ла-ла-ла-лай... (4)

Серед гілок зелених, трави й осокори
Я шукаю, я шукаю свій вчорашній вівторок
І у темряві мирній хтось візьме і свисне,
Я не розмовляю з тобою навмисно.
Святкувати я не буду цю печальну подію,
Побоюся змарнувати я останню надію,
Я збираю пожовкле затоптане листя,
Я не розмовляю з тобою навмисно.

Приспів

Я спочиваю на стелі, міцно ковдру тримаю,
Я тебе не шукаю, я тебе не благаю,
Та сумую без тебе і чекаю тож звісно,
Але я не розмовляю з тобою навмисно.
І знов вітер ледь торкає зелені крони,
Біля мене на стелі спочивають ворони
І збирають замість мене затоптане листя,
Я не розмовляю з тобою навмисно.

Приспів