Пташка

Фрагменти радості крізь сльози проспіваю
Чекатиму твого дзвінка,подзвониш, то я знаю.
Сумні слова викреслюю з цього вірша білого
З криниці дістаю я щастя ще сонного.

 Краплинами стікає сніг,пада на асфальт мокрий.
Стою на перехресті вулиць, плащ вже вогкий.
А ти і деш на зустріч,усмішкою встрічаєш
Та ні,то всьо здалось – нема тебе.Немає!..

 Де ж ти,пташко?
Крилами махаєш,куди ж ти улітаєш?
Де ж ти,пташко?..
Мене ти вже спіймала,любов не наворкувала..
Вуру-вуру-вуру-вуру…

 Бульвари я проходжу ,вулиці несніжні
Згадую по-троху обійми твої ніжні.
А ти даруєш їй свої теплі вітання
Нема чого казати була така остання

Осінь.  – в зиму перейшла,платівку не змінила.
Та свої почуття я ще не схоронила.
Тримай від мене ти останній подарунок.
Читай мене в листівці  -  «М» - остання буква…

Де ж ти,пташко?
Крилами махаєш,куди ж ти улітаєш?
Де ж ти,пташко?..
Мене ти вже спіймала,любов не наворкувала..
Вуру-вуру-вуру-вуру…