Реве та стогне Дніпр широкий

Реве да стогне Днiпр широкий,
 Сердитий вiтер завива,
 Додолу верби гне високi,
 Горами хвилю пiдiйма.

 I блiдий мiсяць на ту пору,
 Iз хмари де-де виглядав,
 Неначе човен в синiм морi
 То виринав, то потопав.

 Ще третi пiвнi не спiвали,
 Нiхто нiде не гомонiв,
 Сичi в гаю перекликались,
 Та ясен раз-у-раз скрипiв.