Пісня про Львів

Ти запитаєєш де мій дім,
Я покажу на Захід
Там де сонячне проміння відбивається від мокрих дахів,
Там де посміхаються прохожі,
При любих обставинах, при любій погоді.
Не важливо чи дощ, чи сонце, чи сухо, чи мокро.
Я львівянин заявляю гордо
Львів мій дім, дім мій Львів
Пісня ллється зі всіх сторін,
Львів один, нас багато,
Тому давайте поважати ту хату,
В якій лягаєм спати,
Потрібно вміти цінувати все, що дано,
Тобі тут зустрічати ще не один ранок.
Пари цілуються на лавочках в парку,
Хтось оглядає Львів з Високого Замку
Хтось слухає мене, хтось ігнорує,
Але це не важливо, бо цю пісню ми місту даруєм.

Ти запитаєш мене де мій дім,
Я відповім:
"Мій дім - Львів"
У відповідь я нічого не почую,
Цю пісню свому місту даруєм.

Я сів на лавочку, дивлюсь, спостерігаю
Як люди біля мене мимо пробігають, поспішають,
Біжать хто куди - одні просто гуляють,
Другі в магазини, не помічаючи краси, яка навколо них,
Будинків німих, вуличок старих, вузьких,
Стелених бруківкою, просочених вічністю,
Немає кращого, немає красивішого!
Площа Ринок - серце Львова,
Майже всі дороги ведуть сюди,
Тут є все для душевної гармонії:
Пам'ятники, фонтани, трамвайні колії.
Якщо попадеш сюди, тобі буде куди піти:
Музеї, галереї, театри, церкви.
Хіба кращий дім у світі існує?
Цю пісню свому місту даруєм!

Ти запитаєш мене де мій дім,
Я відповім:
"Мій дім - Львів"
У відповідь я нічого не почую,
Цю пісню свому місту даруєм.