Я ніколи не скажу, що мені чогось мало.

Я ніколи не скажу, що мені чогось мало.
Хіба тебе … Хіба що поцілунків, доторків, обіймів.
Коли приходитимеш втомленою – не докорятиму, а завжди зустрічатиму теплою посмішкою. 
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ.
Чуєш?
Я не буду з тобою сваритись, не буду ревнувати. Це будуть маленькі провокації для приємного примирення.
Варитиму ранкову каву та вечірній глінтвейн.
Зігріватиму словами ніжності та старим хутряним светром, ділитимусь секретами та мріями, навіть, останнім шматком шоколаду…
Я стану неодмінно зразковим, сильним, мужнім, інколи грайливо спокусливим.
Для тебе кожен мій подих, крок та стукіт закоханого серця, усі перемоги та найкращі миттєвості життя. Саме життя для тебе, проте не без твоєї присутності.
Але я ніколи не даруватиму тобі квітів, вони зів’януть і залишать за собою неприємний запах.
Я ніколи не говоритиму компл [bad word] в, бо слова можуть зоставити глибокі рани. 
Я ніколи не будитиму тебе зранку. У снах ти завжди будеш зі мною. Я нізащо тобі цього не скажу… Я просто злякаюся і засну. 
Розплющу повіки і тебе не буде поруч. 
Ніколи …