Лісова пісня (-)

Біля озера у лісі сон-трава цвіла,
А зозуля рахувала знов комусь літа,
А сопілочка співала пісню про весну,
І збудила та сопілка мавку лісову.

Приспів:
Лунала музика весни
І розквітали в небі зорі,
Коли на щастя чи на горе,
Свою любов зустріла ти!
Лунала музика весни!

А сопілочка співала пісню про любов,
З неба зіронька упала, спалахнула кров,
Зоряним вінком світились в косах світляки
І в весільний дзвін дзвонили в лісі солов'ї.

Приспів.

Та було недовгим щастя, бо пройшла весна,
На вербу перетворилась мавка лісова
І тепер роса, мов сльози, падає з гілля,
А душа, немов сопілка, про любов співа.

Ой, сопілочко, сопілко, веселіше грай,
Ти збуди веселим співом весь наш рідний край,
Де в лісах, степах, озерах рідної землі
Завжди будуть поряд жити дійсність і казки.

Завжди будуть поряд жити дійсність і казки!