Коломийка

Ой, де гори полонини, де туман лягає,
Там тріпоче промінь сонця землю зігріває
Там, де людиспокій знають, біди не чекають
Танці свої добре знають їх не забувають.

Знов як хмари розійдуться люди в бік візьмуться,
Так зіжмуться молодиці, що аж хлопці друться.
Лиш напевно вітер знає, як то зігріває
Знову всі взялись за руці... Танці!

Ой, де гори полонини, де туман лягає,
Там тріпоче промінь сонця землю зігріває.
Тінь де впаде там розкаже, заведе розмову,
Знову всі взялись за руці... Танцюймо знову.

    Коломийки, коло плота, коло водограю
    Най заклєкнеться робота, як не заспіваю
    Кажуть люди же суд буде, же будуть судити
    Якби ж мені присудили всіх дівок любити.
    А так, помити, сполокати, витерти, зібрати, поцьомати
    І Данцювати ! Дацювати! Данці!!!