Я николи никого ще так не кохав

Я так чекав, тебе чекав, що сни здійснилися,
Мені вуста, твої вуста ночами снилися,
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями.

Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила.
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмки в одну ріку дощами сховану.

Пр.:
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нікого ніколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я завжди серцем відчував, що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності.

Пр.:
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я ніколи нікому тебе не віддам,
хочу бачити, чути, любити щодня.
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я так ждал тебя, ждал, что сны сбылись ...
 Мне уста твои уста ночам снились.
 Чтобы мы встретились в жизни под этими звездами,
 Назвав их в одиночестве своими судьбами ... 

 Сама любовь для нас обоих то время подчеркнула,
 Ты на ладонях рук своих меня увидела,
 Сошлись две линии в одну дорогу звездную,
 Как два ручья в одну реку, дождями скрытую. 

 Я никогда, никому тебя не отдам!
 Хочу видеть, слышать, любить каждый день.
 Я никого, никогда еще так не любил,
 Я так долго, так долго тебя ждал! 

 Я всегда сердцем чувствовал что мы встретимся
 И уже никуда от надежд и мечтаний не денемся.
 Нам мало Вселенной с тобой, мало вечности,
 Для наших чистых чувств, для их обаяния! 

 Я никогда никому тебя не отдам!
 Хочу видеть, слышать, любить каждый день.
 Я никогда никого еще так не любил,
 Я так долго, так Дoлго тебя