Бором-бором

Ой бором-бором, боровиною,
Ой, хто ж то їде вечориною?

Ой їде-їде Іван гарненький.
Вчиняй, Галюхно, ти моя пані.

Коли б я пані, я слуги мала
Та й воротенька поодчиняла.

Ой я не пані, я – господиня.
В мене є шовку повная скриня. 

Ой синя скриня, бляхой оббита.
В мене постелька шовком обшита.

На той постельці милечок  лежить,
В правой рученьці дудочку держить.

За захмареними снами 
за химерними лісами
під новим весняним сонцем
виростають дикі трави
 
І щоразу на світанні
поки спить вчорашнє небо
я іду на полювання
щоб себе забрати в тебе

Дудочку держить, дудочка грає,
Його дудочка та й промовляє.

Його дудочка та й промовляє,
Моєй  Гальохни  дома немає.

Її немає, її не буде,
Вона до мене скоро прибуде.