Повіяв вітер степовий

Вступ:

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий, |
Дівчина затужила. |(2)

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок, |
Повік буде лежати. |(2)

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий, |
Твоя дівчина плаче!" |(2)

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака, |
Сира земля накрила. |(2)

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий, |
Дівчина затужила. | (2)