По дiбровi вiтер вие

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю     |
До самого долу.            | (2)

Стан високий, лист широкий
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море    |
Широке, синіє.             | (2)

Чумак іде, подивиться -
Та й голову схилить;
Чабан вранці з сопілкою    |
Сяде на могилі.            | (2)

Подивиться - серце ниє:
Кругом ні билини!
Одна, одна, як сирота      |
На чужині, гине.           | (2)