Щороку - і весна, і осінь

Була б з тобою любий день при дні,
 Голубила б твої солодкі сни,
 Але моє весілля навесні,
 Твоє весілля пізно восени.

 Ми стоїмо на різних берегах:
 Твій – у вогні, а мій – в ярих квітах.
 Як дні, по хвилі хвиля пробіга,
 А поміж нами вічний острів літа.

 Приспів:
 Бо щороку, милий, – то весна, то осінь,
 Їх чомусь так важко обійти.
 Тож давай у літа зустрічі попросим,
 Хай нас повінчає серпнем золотим.

 Ти з осені підеш навстріч мені,
 А я навстріч тобі піду з весни.
 Дарма моє весілля навесні,
 Дарма твоє весілля восени.

 Понад високі крони яворів,
 Мов два перстені у вечірню воду
 Покотяться на землю дві зорі
 По золотому схилі небозводу.

 Приспів