Героям не треба медалей...

ГЕРОЇ

Героям не треба медалей, 
Не треба лаврових вінків. 
Ні блиску із поміж загалу, 
Ні руж, ні «зірок», ні «хрестів».

Героям не треба посвідчень, 
Героям не треба реклам. 
Ні шпальто-газетових свідчень, 
Ні гімнів, ані дифірамб.

Герої ріднились зі сталлю, 
Вдягали тернові вінки, 
Герої сідали на палі, 
У тюрми і у «воронки».

Герої боролись до скону, 
І тільки Вітчизна – ціна! 
Герої вмирали у схронах, 
І хто знає їх імена?

Блаженні убогії духом, 
Для кого дим почестей – гріх! 
Їм досить розвою і руху, 
І Царство Небесне для них.

Блаженним не треба ні слави, 
Ні чину, ні мзди, ні похвал. 
Їм досить у полум’ї лави 
За світлий згоріть ідеал.

Героям медалі не милі. 
Вони люди скромні-прості. 
Їм досить хреста на могилі
Й вінка на отому хресті.