Богданчикова Кашка

Вставай, вже час прощатись синку мій. 
 Худенька хвора мати пестить немовля.
Все зникло

Зранену душу прости моє сонце 
 Холод забере мою іскру надії
Ким станеш ти?
Я все змогла б тобі віддати
Рай принести в руках
Ким станеш ти?
Снігом скроні розмалює зрада
Твій день зігниє в руках

Завтра, завтра розділить назавжди 
 І я тихо піду.

Їж кашку мій малий,
Їж кашку мій Богдан.
Ким станеш ти?
Я все змогла б тобі віддати
Рай принести в руках
Ким станеш ти?
Снігом скроні розмалює зрада
Твій день зігниє в руках

Журба виїдає очі
Із ран витікає біль

Вставай, вже час прощатись синку мій. 
 Худенька хвора мати пестить немовля.
Все зникло