Нина Матвиенко

сіла птаха білокрила на тополю,
сіло сонце понад вечір за поля,
покохала,покохала я до болю
молодого,молодого скрипаля.

покохала,зачарована струною,
заблукала та мелодія в гаю,
в гай зелений журавлиною весною
я понесла своє серце скрипалю.

йшла до нього,наче місячна царівна,
йшла до нього, як до березня весна,
і не знала,що ця музика чарівна
не для мене,а для іншої луна..

сіла птаха білокрила на тополю,
сіло сонце понад вечір за поля,
покохала,покохала я до болю
молодого,молодого скрипаля...