Гандзя

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
— Ой скажіте, добрі люди,
Що зо мною тепер буде? 

Приспів:

Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка. 

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами? 

Важка ж моя гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав. 

Чи я мало сходив світа,
Чи мало я бачив квіта?
Чом калина найкрасніша,
Чого ж Гандзя наймиліша? 

Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти. 

Де ж ти, Гандзю, вродилася,
Де ж ти чарів навчилася,
Що як глянеш ти очима,
Я заплачу, як дитина. 

Гандзю, серце-молодичко,
Яке в тебе гарне личко,
І губоньки, і оченьки,
І ноженьки, і рученьки. 

Гандзю, котко, не цурайся
Та на волю божу здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не вважай ні на кого. 

Коли ж твоя така воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила.