Гіля гіля сірі гуси

Гиля, гиля, сірі гуси,
 Не колотіть води.
 Посватали люди дівку,
 Плаче козак молодий.

 – Не плач, не плач, козаченьку,
 Не плач, серце, не журись,
 Як я сяду на посаді,
 Прийди, серце, подивись.

 – Ой не хочу, дівчинонько,
 На твій посад дивитись,
 Краще піду в синє море,
 В бистру річку топитись.

 – Не топися, козаченьку,
 Не топися, молодий,
 Кажуть люди, сама знаю,
 Що ти мене не любив.

 Гиля, гиля, сірі гуси,
 Гиля, гуси, до води.
 Я тя прошу, мій миленький,
 До другої не ходи.

 Бо як будеш, мій миленький,
 До другої ходити,
 Перестане ясний місяць
 І зіроньки світити.

 Гиля, гиля, сірі гуси,
 Гиля, гуси, за Дунай.
 Зав’язала головоньку,
 Тепер сиди і думай.