Дума про зруйнування Січі

Ой з-за Гори, з-за Лиману Вітер повіває,
Кругом Січі Запорізької москаль облягає,
Облягає москаль Січу табором стали,
Вони свого генерала три дні ожидали

Метнулися по куренях запасу шукати,
А московська вся старшина церкви оббирати,
Тай беруть срібло, беруть злото ще й воскові свічі
Зостається Пан Кошовий з Писарьом в Січі

Ой встань, Петре, ой встань, Батьку, просять же нас люди,
Як станемо на гряниці - по прежньому буде,
Як станемо на гряниці та впросим царицю,
Щоб віддала степи вільні по прежню гряницю.

Не на те ж я вражий син москаля зібрала,
Щоб Степ Добрий, Край Веселий назад повертала,

Ой встань, Петре, ой встань, Батьку, що ж ми наробили?
Що Степ Добрий, Край Веселий та й занапастили

Одна хмара з-за Лиману, а другая з Поля,
Заплакала Україна - така її Доля,
Та й заплакала Україна, така її Доля