В подушку плакала крічала моліла господа опять і серце рветься на кусочки і

В подушку плакала крічала моліла господа опять і серце рветься на кусочки і тишина приводит в гроб да только воздуха не хватает пережить мнє ето вновь опять в слезах мое лицо і серце в серих тучах утонувши я вдихаю свежий аромат включу баг ти вийду із дома одену темние очки так стало всье равно не важно земля ушла із пад ног всьо іщезло чем я даражила моя душа на части порвана тепер ти знаєш я любила веріла ждала а ти ушол ушол унило не оглянувши назада а я всьо ето в памяти уберегла