Неопалима купина

На Янівськім цвинтарі,
На стрілецьких могилах,
На сплюндрованих плитах
Жовто-сині стрічки.
І кетяги калини,
Неначе кров України,
Проросла із могил,
Де лежать козаки.

Жовтий пломінь свічок,
Білий віск на могилах –
Затверділі сльозини
Стареньких сестер.
Що помоляться ревно,
За братів своїх милих,
За сплюндровану віру,
Що жива до тепер.

Приспів:
Благословенна будь
Неопалима купино,
Ще проросте твоє зерно,
Ще вдарить дзвін.
Благословенна будь
Неопалима купино,
Ти ще живеш, та все одно
Вставай з колін.

Хай простить нам Всевишній,
Вітер віти колише,
Осипається листя
На могили стрільців.
А у синім тумані,
Світло-синім тумані,
Височіє нескорений Львів.

Приспів