Солярис (x FaUsT)

Я би багато віддав, аби навчитись хотіти віддавати комусь
Якшо тут є вершина, тоді земля не куля, а блакитний довгуватий конус
Шо би не накрутив собі, хай не пройти всі біди, бо ми не метал
Лови мене там, де не питають, платив, чи ні, де не понти в ціні, а порив і мета

Я весь в спорядженні, до польоту готовий, мій олівець заряджений
Ним я залишу автограф на Марсі і хтось підпис знайде навряд чи мій
Та є тільки ти і мета, між вами лише недолугі боязні
І все те, шо насправді важливо, не потребує пояснень

Дай мені не руку, а слово
Дати руку, коли старцем я прийду сюди знову

Підошви покидають підлогу
Як дим під ногами зникає земля десь
Я  вирушаю в дорогу
Туди, де на мене чекає Солярис

Поки одні б'ють носи за банкноти
Рубаючи ліси, в яких мільйони би грілись
Коли інші тупо пересидять в цейтноті
Рятуючи планету Тойотами Пріус
Давай ми наберемо добра в кулемети
Рука в руці ляжем на бетоні горілиць
І спрямуємо світло на їх кабінети
Хай кожен там насмерть потоне в добрі весь

І немає різниці, звідки всі ми взялись
З Адама та Єви чи бозону Хіггса
Бо таких, як ти - сім мільярдів
І на моніторі то неповний піксель
Але поки є найменший шанс, шо далі все буде класно, то вірити є сенс
І якшо я здатен міняти своє завтра і сам себе, тоді в мене є все

Дай мені не руку, а слово
Дати руку, коли старцем я прийду сюди знову

Підошви покидають підлогу
Як дим під ногами зникає земля десь
Я  вирушаю в дорогу
Туди, де на мене чекає Солярис