Локо Як-42

Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь?
Так ніби він завжди чекав лише мене.
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.

Така як ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як ти
Один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я...

Забути все здається я б ніколи не зумів
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
І погляд твій -- він вартий більше ніж мільони слів
Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.

Така як ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як ти
Один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я...

***

Не знаешь ты,
Безжалостно - как в душу бьет холодный дождь
Как вроде ждал он лишь меня
И как болит холодное спокойствие окна
Пастельно-нежное как и любимый твой Моне

Такая ты
Бывает раз за эту жизнь
Ты прямо с неба
Такая ты
Один лишь раз за эту жизнь
И не хватает покаяния
Когда один я

Забыть то все, мне кажется я бы не смог
И твой звонок вдруг сбрасывает волю на ноли
И взгляд твой стоит миллиона нежных слов
Далеких вечно, как и любимый твой Дали