Ти моя

На тому березі, на тому березі,
В цьому березні, а може, в вересні,
Навесні або восени
Ти сказала, сказала, сказала мені.

Сплелися руки мов гілля на дереві,
Злилися звуки і вуста у темряві.
Наяву, а може, у сні
Ти сказала, сказала, сказала мені:

Приспів:
Я – твоя, ти – моя, я – твоя, ти – моя,
Я – твоя, моя, моя, моя, у-у-у.
Я – твоя, ти – моя, я – твоя, ти – моя,
Я – твоя, твоя, твоя, твоя, у-у-у.

Тоді побачив в очах твоїх сльози я
На тому березі старого озера,
Сльози щастя, а може, журби.
І сказав ти, сказав ти, сказав ти мені:

Приспів:
Ти – моя, я – твоя, ти – моя, я – твоя,
Ти – моя, моя, моя, моя, у-у-у.

Берег мій все такий же пустий,
Позабута земля.
Я дивлюся на берег твій,
Де була, була, була, була...була. Я – твоя!

Приспів:
Ти – моя, я – твоя, ти – моя, я – твоя,
Ти – моя, моя, моя, моя, у-у-у.
Ти – моя, я – твоя, ти – моя, я – твоя,
Ти – моя, моя, моя, моя, у-у-у.