Лялька

Вистава закінчилась, 
додому всі пішли. 
А мене залишили 
у темряві в тиші. 
Не знають дивні люди, 
що лялька я жива. 
І що мені не треба керуюча рука. 
Я нитки обірву, не бійтесь, не впаду. 
Бо кожну ніч сама виставу граю я. 
Співаю, що хочу, танцюю досхочу. 
Відкуди знати вам, що лялька я жива. 

Сама ввімкну я світло 
і друзів позову, 
докучливі вказівки 
забути я хочу. 
Давно мені набридло 
Казать чужі слова. 
Невже не зрозуміло, 
що лялька я жива. 

Давно проснулись птахи, 
І сонце вже встає. 
Вже час мені на шафи, 
Життя моє таке. 
І знов погасять світло, 
Вистава відшумить. 
Я знов живою стану, 
Нехай хоч одна мить

1) Закончился спектакль и все домой ушли,
Опять меня оставив в потёмках и в тиши,
Не знают эти люди, живая кукла я
И что не нужно дёргать за ниточки меня

(припев)
Я нити оборву и я не упаду,
Ведь каждой ночью я играю роль сама
Пою любой я стиль, танцую, что есть сил,
Откуда знать же вам, что кукла я жива

2) Зажгу я свет на сцене и позову друзей
Суфлёрские подсказки хочу забыть скорей,
Мне от чужого текста ну просто нет житья
Неужто не понятно, живая кукла я !

(припев)

3) Ночные шоу смолкнут и представления,
Пора мне в шкаф на полку, такая жизнь моя
Но только свет потушат и все уйдут домой,
Ночной спектакль закружит и стану я живой