Сонце сходить і заходить

Сонце сходить і заходить,
А в моїй тюрмі темно,
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.

Стережіте, стережіте,
Я вам звідси не втечу,
Бо кайдани є тяжкії,
Я зламать їх не можу.

Ой сидів я один рочок,
Ой сидів я другий рік.
Прийшли браття-українці
Визволять мене з ярма.

Одну браму розвалилии,
Другу браму рознесли,
Взяли мене за рученьки
Та й на волю вивели.

Ой ви кляті воріженьки,
Буду я вам пам'ятав,
Що найкращі свої літа
Я у тюрмі змарнував.

Ой лишив я сина вдома
Коло мами рідної,
А тепер його не пізнаю
Він на коні воронім.

Він на коню вороненькім,
Бо він стрілець січовий.
Він боровся за Вкраїну,
За Вкраїнський нарід свій.

Ой ти, славна Україно,
Кайданами не дзвони,
Бо ми тебе визволимо,
Ми твої рідні сини.