Як і чому з’їли гетьмана Кука

Агітаційно-аналітична пародія на пісню В.Висоцького. Націоналізований перевід

Не чіпляйтесь, навіть як захочеться, 
до грудей та інших бабських штук. 
Проигадайте: плив колись на Хортицю 
славний наш отаман батько Кук. 

По дорозі скочив він в Австралію. 
Ну, а там – безбожнії та злі – 
з’їли його, сівши під азалію, 
чи жиди, чи кляті москалі. 

Надершись браги та поївши наше сало, 
вони відчули, що їм замало. 
А Кук, він був собі дебелий козарлюка. 
Вони на закусь і з’їли Кука. 

Чи, може, той їх ватажок Велика Бука 
патякав надто вже, що все смачне у Кука! 
Крутився збоку, підбивав їх (москалюка!): 
«Ану, ребята, хватайте Кука! 

Немного водки, свежей зелени и лука – 
и будет всё у вас такое, как у Кука!» 
А потім кинув, комуняка, камінюку, 
під ребра – списа! І амба Куку. 

А, може, звідавши, що той причалив зрання, 
аби визвольні там очолити змагання, 
що мужнє серце патріота в грудях стука, 
ті вурдалаки загризли Кука. 

Якщо ж до влади прийдуть націоналісти, 
нас москалі відтак не зможуть більше їсти! 
Хай шлях їх трафить і жорстокая розпука! 
Бо ми з’їмо їх за батьку Кука!