Якби мені сивий кінь

Якби мені сивий кінь, я сідельце маю.
Поїхав би за Дунай, там дівчину знайду.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

Приїжджаю до Дунаю, на горбочку хата,
Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

Запросили в хату, дають мені сісти,
Поставили бараболю, не луплену їсти.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

А я тую бараболю по столі качаю,
На полиці паляниці, я до них моргаю.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

Погасили каганець, полягали спати,
Я за тії паляниці, та й тікати із хати.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

Не попав у двері я, а в стовп головою,
Стара баба, старий дід з печі кочергою.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.

Утікав я через тин, через перелази,
А дід ціпом, ціпом, ціпом, аж чотири рази.
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся, де ж ти, моя Маруся.