Наша перша вчителька Марія Григорівна

Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова,             |(2)
Звідки виглядати, де тебе знайти?        |

На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять – летять в небі журавлі,        |(2)
Дзвоник ніби кличе в молоді літа.        |

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі у блакить,у блакить.
А що тебе знов та доріжка в клас,       |(2)
Під вікном у школі явір той знов шумить. |

Знов щебече юнь і шумить трава,
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.
Вчителько моя, зоре світова,             |(2)
На Вкраїні милій, в рідній стороні.