Заховається стомлене сонце за чорнії гори

Заховається стомлене сонце за чорнії гори
Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори
Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї
Засинає натруджений день, сон прийде на поріг

У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я
Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я
Поміж зустрічами й розлуками
Ти вже тішишся онуками
І так само чомусь по-дитячому віриш у сни

Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову

Між тривогами в пошуках щастя летіли години
День за днем пролітали літа, час рікою пробіг
Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися
На святий і гостинний батьківський поріг

Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову

Пробач одну цю пісню трішечки сумну
Літа невпинно пролетіли
Пробач одну оту найпершу сивину
Що голову твою покрила