Світились айстрами

Тихий вечір над отавами падав на долину, 
Знав мій батько пісню давнюю, пісню старовинну, 
Під вікном гойдались айстрами вересневі ночі, 
І бриніла пісня батьківська, пісня та праотча. 

Світились айстрами вечірні сутінки, 
Ця пісня батьківська - єдина суть моя, 
Росилась мріями, цвіла калиною, 
Летіла вирієм над Україною. 

І шляхами журавлиними під осінні зорі 
Пісня батька мого линула над земним простором, 
Коли сяють ночі айстрами, я співаю сину 
Незабуту пісню батьківську, пісню старовинну. 

Світились айстрами вечірні сутінки, 
Ця пісня батьківська - єдина суть моя, 
Росилась мріями, цвіла калиною, 
Летіла вирієм над Україною.