Окрилена Мить

Голос міста – крики болю,
В серці жах, думки в полоні,
В недовірі – перепони,
В непокорі – заборони.

Серед тисяч слів обману,
Що пробили в серці рани,
Світ на хвилю завмирає,
Твого кроку вже чекає.

Колір міста – теплий колір,
Вічне прагнення до волі,
Цих бар’єрів подолання,
Як одвічне сподівання.

Вже не чутно слів обману,
Що пробили в серці рани,
Світ на хвилю завмирає,
Твого кроку вже чекає.

Ця окрилена мить,
І на серці тремтить,
Ця окрилена мить з неба сходить