Мила моя, люба моя

Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру з горів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила —
Карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І цвітуть сади для мене,
Як до тебе йду.

А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину —
Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І цвітуть сади для мене,
Як до тебе йду.