Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стеж

Посіяла людям
Літа свої літечка, жито 
Прибрала планету  
Послала стежкам споришу 
Навчила дітей
Як на світі по совісті жити 
Зітхнула по легко 
І тихо пішла за межу 

куди ж це ви мамо ?
сполохано кинулись діти 

куди ж ви бабусю 

онуки біжать до воріт 
 та я ж недалечко 
де сонце лягає спочити 
пора мені діти 
а ви вже без мене ростіть 

та як же без вас ми 
 та що ви намислили мамо :?
А хто нас бабусю :?
У сон поведе по казках :?
А я вам лишаю 
Всі райдуги із журавлями 
І срібло на травах 
І золото на колосках 

не треба нам райдуг 
не треба нам срібла і злата 

аби тільки ви нас 
чекали завжди край воріт 
та ми ж перероби усю вашу вічну роботу
лишайтесь матусю 
навіки лишайтесь не йдіть 
вона посміхнулась 
красива і сива як доля 

махнула рукою 

злетіли у вись рушники 

лишайтесь щасливі 
 і стало замисленим поле 

на цілу планету 
на всі покоління й віки 

лишайтесь щасливі 
 і стало замисленим поле 

на цілу планету 
на всі покоління й віки

Ааааа