Я Роксолана

В моїм краю цвітуть волошки
Поміж жита,
І більш ніде,
Для мене,більш ніде.
Дніпру хотіла б я
Архангелом служити,
Бо там,бо тільки там
Осяяння святе
У божому з'явилося молінні,
Щоби тепло віддать моїй землі.

ПР:
Я Роксолана, бранка-українка,
Коханка,та не має в цім ганьби,
Царівна я,
Найкраща в світі жінка,
Яка коханням народилася з раби.

Пройдуть віки
І в іншу жінку знову
Моя душа майбутня перейде.
Цю жінку, закосичену вінком в корону
До перемоги Бог щасливо приведе.
І я з небес з'явлюся у молінні,
Щоб з вами бути разом в цій землі.

ПР.