Гуде вiтер вельми в полi

1. Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає…
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.

2. Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає…
Козак нудиться, сердешный,
Що робить, не знає.

3. Гуде вiтер вельми в полi,
Реве, лiс ламає…
Козак стогне, бiдолаха,
Сам собi гадає!

4. "Ревеш, вiтре, та не плачеш,
Бо тобi не тяжко!
Ти не знаєш в свiтi горя,
Так тобi й не важко!

5. Тобi все одно: чи в полi,
Чи де лiс ломаєш,
Чи по морю хвилi гонишь,
Чи кришi здираєш -

6. Соломьянi i залiзнi
Яку да зустрiнеш,
Людей снiго замiтаєш,
В полi як застигнеш.

7. Одiрви ж од сердця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бiдний,
На нещасну долю!

8. А коли цього не зробиш,
Мене кинь у море:
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе!.."