Допізна (за уч. Боудя)

ДОПІЗНА

ТЕБЕ НЕМА ЯК ЗАВЖДИ ДОПІЗНА
А ДЕ ТИ ХОДИШ – ТО ХІБА БІС ЗНА
І ТЕ ЩЕ СЬОДНІ ПОСИЛАЮ НА
ТО НЕ МОЯ ВИНА МОЯ ЛЮБА

Гаврик:

Everyбожийдень я вилажу зі шкіри все заради тебе
Щоби грошима покрити забаганки і потреби
І мені б із неба зняти для тебе гарні зорі
Та тебе нема по вечорах і я вже майже здурів

Я прочесав весь Львів, відділення міліції, морги
А ти у третій припрешся і навіть оком не моргнеш
А я млію, білію, в моїй уяві тільки оргії
Та всі підозри зникають як загляну в очі її

Вона очима БЛИНЬ, і я тану як морозиво
На висновки об’єктивні не хватає мого розуму
Та я знаю, що всі розмови переростут в баталії
Тому саме зараз БАСТА – посилаю далі її

Боудя:

Бывает приходишь слишком поздно домой пьяная
Тебя стираю холодной водой в ванной я
Быстрый размен парой ласковых по скорому
Одеваясь посылаю тебя «в сторону»

Теперь мой выход дома меня нету неделями
И что бы ты не делала мне по балалайке
Плач [bad word] тихо у окна одна 
ведь знаешь ты сама чья вина чья вина

Ладно успокоились немного остыли обое
Покрасилась поменяла в прихожей обои
Давай раскачаем этой ночью каное опять 
соседям не дадим поспать

не прошло и дня всё по кругу всё по новой
я не жалею ласковых ты не ночуешь дома