Те що постало на війнах

Відкриті очі в темряві тобі не допоможуть
Закриті двері серед поля тебе не врятують
Усі хто вірили тебе зневірити не зможуть
Якщо ти за то проти тебе вони протестують

Чому давно забуті рани знову непокоїш?
Від них сліди залишиш потім більше не загоїш
Про це нагадувати більше вже немає сили
Байдужим вітром все що тліло навік погасили

Долоні рук твоїх читати вже ніхто не вміє
Твої думки закриті жоден з них не зрозуміє
Лише уява намалює те що нас чекає
Але картинка вже чомусь тебе лякає

До чого зиск щодня зникає стимул пропадає
На хвилі радіо твій хіт безжально 
І залишається у тобі лиш зернина віри
Знаходиш сили на які не маєш міри