Вони кажуть...

Вони кажуть: не спіши жити,
А що тоді по-твоєму я зі своїм життям маю робити?
На все забити, руки опустити,
Всі справи відкласти, компанію невдахам скласти?
Чогось очікувати, на когось чекати,
Сподіватись що комусь за мене вдасться все владнати...
Ти пропонуєш мені розслабитись і не спішити,
Може ти хочеш щоб я завтикав життя прожити?
Вони кажуть: не спіши жити,
Давай глянем які переді мною перспективи це може відкрити,
З одного боку, можна себе не напрягати
І мозок складними життєвими розкладами не грати
Та з боку іншого можна все начисто провтикати:
Не встигнути, пропустити, проігнорувати...
Я швидше засмучусь від другого ніж від першого буду радіти,
Саме тому я поспішаю жити!

Приспів:
Вони кажуть: не спіши жити!
А я вважаю, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!
Вони кажуть: не спіши жити!
А я тобі кажу, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!

Вони кажуть: поспішиш – людей насмішиш,
Нехай так і буде, хай з мене сміються люди,
Краще їх смішити, продовжувати їхнє життя,
Ніж проганятись і одержувати їхнє співчуття.
Я думаю краще бути клоуном і всіх смішити,
Ніж невдахою бути якого всі звикли жаліти.
Я буду з посмішкою поспішати і багато встигати,
А не повільно і невесело нічого не досягати.
За місяць померли п’ятеро людей, яких я знав,
Впевненний жоден з них не встиг зробити все що планував,
І після цього ти мені не спішити жити пропонуєш?
Ти це напевно не серйозно, ти мабуть з мене кепкуєш,
Або просто знущаєшся, чи може навіть спокушаєш,
Тому що правди я в твоїй пораді не помічаю,
Відтак тобі не власться мене з істинного шляху збити,
Тобі мене не наздогнати бо я поспішаю жити!

Приспів

Вони можуть казати що завгодно, я все одно все фільтрую,
Все що зі мною відбувається я завжди аналізую,
Роблю для себе висновки і ось до чого я прийшов,
Який секрет розгадав, яку відгадку знайшов.
Я поспішаю, та я себе не заганяю,
У відпочинку і задоволенні я собі не відмовляю.
Я поспішаю, та все що відбувається, я спокійно сприймаю,
Тому коли зупинку треба зробити – я це відчуваю.
Коли нову вершину підкоряю, я зупиняюсь,
Щоб побачити все прекрасне навколо я озираюсь,
Коли чергову мету я вдало досягаю,
Я зупиняюсь і подяку Всевишньому складаю.
Я поспішаю жити для того щоб встигнути це зробити,
Щоб якомога більше відчути і пережити,
Для того щоб Богу було цікаво за мною спостерігати
І на мене глядіти, Я повинен поспішати жити!

Приспів

Вони кажуть: не спіши жити!
А я тобі кажу, що полюбому треба спішити
Не боятись через це когось насмішити,
Добре сміється той хто зміг гідно життя прожити!