Це була основа основ

Це була основа основ.
Твої руки лягали навхрест
І кожен стібок мій і шов
Спершу димів, а тоді займався.
І кожна моя петля,
З бавовни чи льону;
Кожна виворітна чи лицьова
Теж займалась потому.
І поки нутро моє горіло і терпло,
Доки нитка пекла і пекла – 
Рукам твоїм було тепло,
Мої ж – чорніли від того тепла.
Все бракло і бракло кисню.
Стиралась і блякла межа.
І стиглими дорогами передмість
Розтікалась північна ржа.
Тепер околиці втоптані і втрамбовані.
Петлі розпущені. Вже не горять.
Весна розливає по тілу повені,
Каламутить річки моєї гладь.
Береги її розкуйовджені.
Відсиріли, просять спеки.
Ночі здаються довшими.
І гукають за мене: «Де ти? Де ти?»

© Талія Славська