Гори, гори...

Гори, гори
(Я люблю волю, простір, далечінь)

Пластунська пісня
Слова: невідомий Музика: невідомий
Виконує: невідомий виконавець
----------------------
                                     
Я люблю волю, простір, далечінь,
                             
Бо я бурлак з далеких поколінь,
                                      
В одному місці я не можу жить,
                            
Іти у мандри все мене кортить.
---------
                                              
Як заблищить лиш сонце в небесах,
                                    
Як зашумить вітрець по деревах,
                                      
То в тілі кров моя аж закипить,
                            
Іти у мандри все мене кортить.
---------
Приспів:
                                 
Гори, гори, життя бурлацькеє,
                            
Життя байдуже, ах, ю_ нацькеє,
                                 
Царить над нами сила власная,
                             
Горить усе любов прекрасная.
---------
Мене не страшить буря ані грім,
Просторий світ – це є для мене дім,
Я мандрував по горах, долинах,
Голубе небо – це для мене дах.
---------
Мене не спинить море, океан,
Мене не страшить навіть гураґан,
До невигод всіляких я привик,
Моє знам'я – подертий черевик.
---------
Приспів.

https:/ [bad word] [bad word]