Далекий Крик Журавлів (Distant Cries of Cranes)

[Lyrics - Іван Франко, 1883]

 Понад степи і поле, гори й доли,
 Понад діброви, зжовклим листом вкриті,
 Понад стернища, зимним вихром биті,
 З плачем сумним, мов плач по кращій долі,

 Понад селища бідні, непошиті
 Хатки, обдерті і пусті стодоли,
 Понад люд темний, сумовитий, голий,
 Ви пливете по млистому блакиті.

 Куди? Куди? Чи в кращий край зелений,
 Залитий світлом, зіллям умаєний,
 На нитку мов нанизані, мчите ви?

 О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі
 З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі!
 Візьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви...?

[English translation:]

 Over steppes and a field, mountains and valleys,
 Over the oak groves, covered with yellowed leaves,
 Over stubbles, beaten by a winter whirlwind,
 With a cry which is sad as a cry for a better destiny,

 Over poor villages, uncovered
 houses, abraded and empty barns,
 Over dark, sad, bare people,
 You are floating on a misty azure.

 Whither? Whither? Or to the better green land,
 Bathed in light, full of greens,
 You [bad word] away and it seems you [bad word] on a thread?

 Oh, wait! Here in a misty and wet ravine
 With a crippled wing your brother dries in anguish!
 Take me away, brothers! Where are you? Where are you?..

[Ivan Franko, 1883]