Лист.тобі?

лист.тобі?
так важко буває сказати собі, 
шо я вже не той - не кохаю тебе... 

залишилась пам'ять про всі помилки, 
шо я припускав у своєму житті. 

я плачу, і сльози від болю - 
то мій шлях на волю. 
то моє життя. 
із ними зникає сміття. 

все, шо було - пройшло. часу немає - ніхто не чекає. 
ти подзвониш і знов... шо було-пройшло я знову згадаю. 

життя то минуле, але не забуте. 
і живліє пам'ять, затягує смуток. 

я плачу, і сльози від болю - 
то мій шлях на волю. 
то моє життя. 
із ними зникає сміття. 

і серце вже згодне - не може встояти. 
я мав тобі стільки ще всього сказати. 
та мозок не дасть собі знову збрехати - 
я плачу, бо більше не хочу кохати. 
я плачу, і сльози, солоні від болю, - 
то мій новій шлях від тебе на волю; 
то моє нове - без тебе - життя, 
із ними зникає із серця сміття. 
із ними підуть всі образи, проблеми. 
живи одинока, моя королева, 
а я вже не принц - я звичайна людина... 
ти в пеклі спалила мої ангельські крила. 

я більше не буду літати від щастя. 
більше не хочу так боляче впасти. 
в тому падінні розбилося серце, 
і більше любов вже туди не вернеться. 

я хочу, щоб ти прочитала цей лист... 
і може мене зрозумієш колись... 
ти скажеш, що теж мене дуже кохала? 
від тої любові в душі моїй рана...