Дощ(Midnight opera instr.)

Дощ

Йожик

Усе здавалося таким простим і невідємно легким,
Коли стоїв ти в ту ніч під поглядом холодним, мертвим.
Дим, дим, дим, пил і смок...Цигарка в роті,
Ти стояв засмучений і весь промок.
Ковток тепла чаївся в келехі червоного вина,
Потрібно випити його щоб з голови пішла вона.
Вона як та примара наче тінь глибока рана...
Не відпускала в щент дразнилася, грала.
З новим сяйвом місяця тебе кудись ховала(тебе кудись ховала).
Не відпускала...Знала, що майже втратила
Але тінь мороку її дістала (дістала).
А так хотілося щоб було все, як в романтичних кінострічках,
З щасливим Хеппі Ендом, рука в руці.
На виразі обличчя посмішка і радість,
Але все стало фактом-це фальш обманість.

Пр:

Я не знаю як це все здолати...(здолати)
Я не знаю як це все втримати...(втримати)

Кот:

Знаєш так мало віршів які носять тишу,
Як вітер приносить дощ в міру вищу,
Й ти ще в мої амбіціях, паралізованих в тих,
В яких відався музикі, а не на вулицях під холдним дощем.
В щент наповнює дим в легені,
Де дні які були буденні?
А днем за днем уже звикання,
Ці звички тільки у словах,
А де ж твоя реальність?
В сутності і в самій тобі є бажаність сьогодні ні,
А що буде завтра?
Ти була права коли казала на що ти здатна.
Де ті вірші які приносять тобі тишу?
Кожен несе на собі ту нішу.
Ніщо не зупине моїх віршів бульше
І мене дістав цей біль ще.
Де ті вірші які приносять тишу?
І мене дістав цей біль ще більше.

Пр: