Ой сивая тая зозуленька

А в нашого дядька у дворі береза,

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тонка та висока, на листу широка.
А на тій березі золотая кора.
Десь узялися райськії птиці
Та й пооббивали золотую кору.
Десь узялася дівка Марія
Та й позбирала золотую кору,
Понесла до коваля та й стала просити:
— Ковалю, ковалю, іскуй мені чару,
Іскуй мені чару, перстеників пару.
Я тою чарою буду вино пити,
А перснями — хлопців чарувати.