Лелеча доля

Говорила мати у літа далекі, 
Що мене до хати принесли лелеки. 
Не сказала сину в золотий свят-вечір, 
Що вони лишили й доленьку лелечу. 

Приспів:
А як чула клекіт, завмирала в полі: 
Принесіть, лелеки, нелелечу долю, 
Принесіть, лелеки, нелелечу долю. 

Плинуть хмари сині, сині хмари й сірі, 
Жаль мені, що нині я в лелек не вірю. 
А як заклекочуть - лину в небо чисте, 
Полетіти хочу у своє дитинство. 

Приспів2:
Поклонитись полю на чотири боки 
За лелечу долю й пережиті роки, 
За лелечу долю й пережиті роки.