Повий витрэ на Вкраину

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,        |
Повій, вітре, опівночі.     | (2)

Між горами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині - голубонька, |
Голубонька - дівчинонька.   | (2)

Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця.
Край віконця постіль біла,  |
Постіль біла, дівка мила.   | (2)

Зупинися тишком-нишком,
Над рум'яним білим личком.
Над тим личком нахилися,    |
Чи спить мила - подивися.   | (2)

Як спить мила, не збудилась -
Нагадай їй, з ким любилась.
З ким любилась і кохалась,  |
І кохати присягалась...     | (2)

Як заб'ється їй серденько,
Як дівча зітхне тяженько,
Як заплачуть карі очі,     |
Вертай, вітре, опівночі.    | (2)

А як мене позабула,
Як нелюба пригорнула -
Ти розвійся край долини,      |
Не вертайся з України...    | (2)

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,        |
Повій, вітре, опівночі.       | (2)

---------------------------------

Вітер віє, вітер віє;
Серце тужить, серце мліє...
Вітер віє, не вертає,      |
Серце з жалю завмирає.      | (2)