Дзвони

ДЗВОНИ

Це сірі душі, на сірих вулицях
Відкрий свої очі й ти побачиш

Пр. – (2 р.)
Час тече як з води!
Всі ми йдемо з нікуди і йдем в нікуди
Секунда, секунда...
І ще одна мить.
Хвилини, години...
Куди час біжить?
Куди час спішить?

1.Людство цвіте, цвіте й процвітає
Кожен з нас щось шукає, та чого шукає?
Ми ідем крок за кроком, блукаєм по світу
Всі у мирі живем... та який сенс жити?!
Люди живуть: радіють і страждають,
В одних народжуються, інші помирають,
Одні вважають, що вони давно забуті,
А інші блукають, шукаючи суті.
Всі ми з праху прийшли і у прах повернемось!
І все буде чудово, якщо свого ми доб’ємось!
І все буде чудово, якщо моє покоління
Стане тим поколінням, в яке не кинуть каміння,
Яке ніхто не осудить і зрадить не зможе
І у мить вирішальну обов’язково допоможе.
Чуєш б’ють дзвони? Не питай по кому,
Не шукай знайомих, не тікай додому!
Просто зрозумій, що прийшов твій час!
Не ридай, постій – вона прийде до всіх нас.
Хай що б не сталось – її не можна боятись,
Треба тільки збагнути, від неї нам не сховатись.
Доки ми перекладаєм всі справи на завтра,
Потрохи стікає остання крапля.
Та ти не слухай слів, бо сенс не в словах,
Ми зустрінемось з тобою, десь на небесах.

Пр.
Час тече, час тече як з води,
Всі ми йдемо з нікуди і ідем в нікуди
І йдем в нікуди, секунда,
І ще одна мить.
Хвилини, години...
Куди час біжить?

2.Всі ми йдемо з нікуди і ідем в нікуди,
Ніхто не знає де наша альфа і омега,
Де ті тихі слова, які приносять ласку?
А де дивна печаль, коли кінець чогось у казках?
Так важко нам переживати втрати
Та всім нам туди, рано чи пізно прямувати...
Вершина ієрархії, послідовність ходу,
В кінці з одної чаші ми будемо пити воду.
Втрачені перемоги, згубна слава,
Діти вулиці, все та ж незмінна держава:
Злочин коїть злочин, без надій надія,
Бо ідеальне життя – це нездійсненна мрія.
Поринаєм з головою у вир буття,
втрачаєм думки про вічність, про перешкоди.
Земні ті речі, що нас завжди тримають,
Здається ніщо, але все час в собі крають.
Мить за миттю! Година за годиною!
День за днем! Минуле вже давно покинули...
Віра в зневіру і любов до ненависті,
Ще зовсім недовго і прийде море її радості.
Ми перекладаєм всі справи на завтра,
А потрохи стікає остання крапля
Та ти не слухай слів, бо сенс не в словах
Ми зустрінемось з тобою, десь на небесах, десь на небесах...

Пр. –( 2 р.)
Час тече як з води!
Всі ми йдемо з нікуди і йдем в нікуди
Секунда, секунда...
І ще одна мить.
Хвилини, години...
Куди час біжить?
Куди час спішить?

Час тече як вода…………..