Луги й поля

Луги й поля квітками пишно вкрились,
Весни несеться всюди аромат,
Уся краса природи пробудилась,       |
А люди ще в гріхах так міцно сплять. | (2)

Усяка квітка до світла стремиться,
Усяка травка теж чує тепло,
А світ з гріха не може пробудитись,  |
Весни для них неначе б не було.      | (2)

Пташки здалека знову повертають,
Календаря не мають, знають час.
Нехай вони всім людям пригадають:    |
Прийшла весна, - усіх Бог кличе вас. | (2)

По всіх кінцях вже світить Боже Слово
І ніжно гріє всіх Його любов.
Чому даєте ви життя для злого?       |
Христос пролив за вас святую Кров.   | (2)

Уже давно настало Боже літо.
День бдагодаті нині іще є.
Спіши до Спаса, щоб ти був одітий    |
У праведність, яку Христос дає.