Могла б устілити пелюстками поле Щоб вітер підняв над тобою їх море Могла б та

Хотіла б кричати би як я кохаю,
Щоб голос луною лоскотав небо, зорі,
Але ти на жаль цього вже не бажаешь
І я божеволію в тихому морі,
Хотіла би мрії тобі присвятити,
Щоб крила твої мене несли палкую,
Хотіла та цього не маю робити!
Одна я на світі співаю, сумую

Мовчати-кохати так важко, так тяжко
Могла б літати та зв`язана пташка
Та зв`язана пташка лишь дивиться в небо
Мовчати-кохати так болісно тебе!

Могла б устілити пелюстками поле
Щоб вітер підняв над тобою їх море
Могла б та в очах моїх крапельки солі
Від того що твоє кохання не моє.
Ти міг називати мене моя мила,
Моя найчарівніша зіронька люба
Могли буди зв`язані пташині крила.
Не мене цілують твої ніжні губи!

Мовчати-кохати так важко, так тяжко
Могла б літати та зв`язана пташка
Та зв`язана пташка лишь дивиться в небо
Мовчати-кохати так болісно тебе!