Мы желаем счастья Вам!

Розходяться шляхи, ми вже не будемо разом,
Залишу все що в мене є,ну а колись це мало статись
І Скористатись, можливістю зостатись тут 
Не вистачило часу

Я не прощаюсь, бо хто знає, що ще із нами буде,
Між нами сотні кілометрів, ну і все ж таки між нами люди,
Я не забуду, всі пройдені події,
Але ноги ніби влипли, я не розумію що зі мною діється,

Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я 
 
Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я 

Зміни невідворотно на житті сказались,
Я навіть в снах не міг представити про те що сталось,
Тепер скажу відверто прощавай старе життя,
Я починаю новий зошит,з чистого листа.

Звісно не сухим з води та не без ран на тілі,
Я повернувся би назад, якби ви цього хотіли,
Життя дає про себе знати, та несе розлуку,
Та краще так ,     а не терпіти муки.

Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я 
 
Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я 

Уже пройшли роки, пережили зміни,
І повернулися сюди, та стали ми чужими,
Я пам’ятаю цей світ, тепер він вже змінився,
І він не стане вже колишнім, як би я не злився.

Життя без мук, без психів і проблем,
Тоді я думав справедливість є, але тепер,
Я знаю що ніколи не було і зараз нема,
Шукати чи творити не раджу бо дарма. 

Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я 
 
Мені дуже жаль, що життя таке капризне,
Та боляче втрачати те, що називав рідним,
Було здавалося що остогидло вже таке життя,
Але наразі краще би лишився я